Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги відтепер НЕ регуляторні акти!!!
- Деталі
- Категорія: Новини та події
- Дата публікації
- Автор: Центр "Тамариск"
- Перегляди: 40
З 13 січня 2012 р. в Україні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги» від 22 грудня 2011 року № 4231-VI. Цим законом внесено зміни до ст. 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV.
Відповідно до внесених змін розширено перелік регуляторної діяльності на яку не поширюється дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, з під дії закону виведені «акти, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги».
Таким чином громадськість була позбавлена реального механізму участі у формуванні тарифної політики на житлово-комунальні послуги, доступу до інформації про їх формування та реальний стан і проблеми у зазначеній сфері.
Подібна практика виведення з під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» окремих видів діяльності органів влади може призвести до знищення ефективного і результативного інструменту участі громадян в управлінні державними справами.
ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики нагадає , що дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям:
– постанов Верховної Ради України;
– актів Національного банку України, за винятком нормативно-правових актів Національного банку України, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7, 9, 11 та 17 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», і мають ознаки регуляторного акта;
– актів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії та Національної служби посередництва і примирення;
– стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
– санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування, у тому числі державних будівельних норм, державних норм і правил пожежної безпеки, у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки, державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей, Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;
– актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації;
– актів, що містять державну таємницю України;
– актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи;
– актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти;
– актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
